чого він добивається

1) прикм., див. потрібний

2) pred. безос. ( необхідно) it is necessary; ( з відтінком повинності) one must (+ inf.); have ( has) to (+ inf.); (слід, рекомендується) one should (+ inf.), one ought (to + inf.); ( необхідно для когось) one needs

добраться (до чего, подбираться к чему)

I. добиратися, до[і]братися, добуватися, добутися; (понемногу, мелочно) доскрібуватися, дошпиговуватися до чого. [Він добирається вже до моїх грошей. Злодії добиралися до комори. Доскрібується вже до неї. Не люблю тих людей, що до всього дошпиговуються].

II. Добираться, добраться (идя, едя) - ді[о]ставатися, ді[о]статися, добиватися, добитися, прибитися, добуватися, добутися, доправлятися, доправитися, дохожати, дійти. [Як-би мені до дітей достатися в Київ! Вже тепер діставсь я до вищої школи, то вже не пропаду. Один по одному, подоставалися і ми в Полтаву. Я-б добивсь до тебе через мури й стіни (Франко). Спускаючись у море, до Царягорода дохожали (Куліш). Міст тріщить, лист осипається, змій додому добивається. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться (Куліш). Не доправимося до смерку додому. Аж насилу перед вечір до села прибились (Рудан.)]. Срв. Дотащиться, Дотянуться.

* * *

несов.; сов. - добр`аться

1) (с трудом или нескоро дойти, доехать) добира́тися, добра́тися, добува́тися, добу́тися, дістава́тися, діста́тися; добива́тися, доби́тися, дола́зити, долі́зти

2) (прилагая усилия, узнавать, понимать что-л.) добира́тися, добра́тися

3) (приниматься за кого-что-л.) добира́тися, добратися

1) (чому) предотвраща́ть, предотврати́ть (что), предупрежда́ть, предупреди́ть (что); предохраня́ть, предохрани́ть (от чего)

2) (только несоверш. - перед ким, до кого - подольщаться) заи́скивать (перед кем, у кого); лебези́ть (перед кем), юли́ть (перед кем); финти́ть ( перед кем); ( терять достоинство) унижа́ться (перед кем)

3) (кого, чого - соверш.) добыва́ть, добы́ть (кого, что, чего), достава́ть, доста́ть (что, чего); (соверш.) дости́чь (чего), получи́ть (что), заполучи́ть (кого, что), нажи́ть (кого, что, чегб)

добиться добуватися, добутися чого и до чого, здобутися, добути чого, добиватися, добитися чого, (домогаться) допоминатися (чого и про що), домагатися, домогтися, намагатися, намогтися, (требовать законного) допевнятися, допевнитися, доправлятися, доправитися, доходити, дійти (свого), (достичь) доп'ястися, допнутися, діп'яти. [Чуєте? Злодій до комори добувається. Я тільки раз піснями слів добувся від чужинця (Л. Укр.). Підступом добути свого. Як з биком ні битися, а все молока не добитися (Ном.). Вона вперто допоминалася одповіди (Коцюб.). Допоминається про гроші. Чого схоче, того й доможеться (Леонт.). Намігся (добился того), що таки дали. Нехай не допевняється нічого (Куліш). Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (Коцюб.). Втеряє й те, чого допнявся (Куліш)]. Добиться своего - доказати свого, доконати свого, допнутися свого. Добьюсь во что-бы то ни стало - за всяку ціну діпнуся свого, не я буду, щоб я не добувся. Не добился - не здобувся. Добиваться милости, благосклонности - запобігати чиєї ласки. [Такої ласки можна і в цигана запобігти]. Добиться чего-л. хождением - виходити що; криком - викричати що и т. д.

* * *

несов.; сов. - доб`иться

1) ломитися, ламатися; срв. Ломаться 1. -ться под тяжестью чего - ломитися, ламатися, угинатися під вагою чого. Полки -тся от книг - полиці вгинаються від книжок. Яблок так много, что ветви -тся - яблук така сила, що гілки ламаються (ламлються). Столы -лись от кушаний - столи вгиналися від страв;

2) куда - силою вдиратися, добиватися, добуватися (силоміць) куди, у що, до чого; см. Ломить 5. [Грюкотять у двері, добуваються в хату (Брацлавщ.)]. -ться в открытую дверь - добиватися у відчинені двері, торгати (у) відчинені двері.

* * *

1) ломи́тися, лама́тися; ( сгибаться) угина́тися

2) ( лезть насильно) ломи́тися, вдира́тися; добива́тися, добува́тися; вульг. пе́ртися, пе́рти